Напередодні Дня Перемоги вітальна група  на чолі з головою ради Анелією Ковальською та начальником відділу освіти Петром Ярмоленком  завітала  до ветерана освіти Меланії Василенко. У неї своя історія, своя біографія. М.Ф.Василенко народилася 5 січня 1922 року в Переяславі. Після  закінчення семи класів, у 1937 році,  вступила до місцевої педшколи, яку заочно закінчила у 1940 році. Працювала вчителем початкових  єврейської школи №3 імені Шолом – Алейхема. Війна зруйнувала усі її мрії. Потрібно було починати життя в нових умовах, а головне – боротися з ворогом.

У період окупації  Меланія Феофанівна працювала на різних роботах   (в основному – на будівництві доріг). Ніколи не забуде, як працювати, коли на тебе направлена гвинтівка ворога. Вона була членом підпільної групи В.Іванова (дід Василь) партизанського загону ім.Чапаєва, що діяла в селі Хоцьки. Чого тільки  не пережила дівчина за той час: страх і розпач, любов і ненависть. Рятувала полонених від голоду, ризикуючи своїм життям, коли передавала пораненим останній шматочок хліба.

Як реліквію, як пам'ять про людську вдячність береже Меланія Феофанівна маленькі листівки-трикутники від військовополонених. Пожовклі від часу, вони, ніби очевидці тих далеких часів, свідчать про її відданість Вітчизні і народу у роки війни. Вони були єдиним доказом чесності, а водночас і захистом педагога та стали їй у нагоді через 40 років. 

Після війни здійснилися  її мрії на освітянській ниві. Вона закінчила факультет дошкільної педагогіки і психології Київського педагогічного інституту ім. Горького. Працювала викладачем дошкільної  педагогіки та методики  у педагогічному училищі нашого міста, а згодом була призначена на посаду завідуючої дошкільним відділом цього ж закладу. 

Батьківщина високо оцінила участь Меланії Феофанівни Василенко  у Великій Вітчизняній війні, нагородивши орденами «Вітчизняної війни  ІІ ступеня», «За мужність» та  багатьма медалями.
... Читати далі »